Як розстріляли польських науковців у Львові, або жорстокий липень 1941

В період Другої світової війни на Львівщині відбулося чимало кривавих та страшних подій. Не останнє місце за своєю антигуманністю у цьому списку займає розстріл польських професорів та лікарів на Вулецьких пагорбах, що відбувся у липні 1941 під час німецької окупації міста. Цим літом минуло 75 років з цієї трагічної події.

Досі точаться суперечки з приводу організаторів та виконавців цієї події. Так, за радянських часів було поширене твердження про те, що винуватцями акції був батальйон “Нахтігаль”, що був сформований з активістів Організації Українських Націоналістів. Командував батальйоном Роман Шухевич. 

Однак пізніше було з’ясовано, що вояки батальйону були виведені зі Львова задовго до початку акції. Відповідно, «Нахтіґаль» не мав відношення до пізнішого знищення львівської інтелігенції.

Сьогодні ж знаходиться все більше підтверджень того, що хоча, можливо, деякі українці і приймали участь у складаннях списків до арешту, основна ідея організації страти, безперечно, належить лише німецькій поліції та Служби Безпеки.

Саме ними наприкінці червня 1941 року було створено оперативну команду спецпризначення “Лємберґ” (німецька назва Львова), головною метою якої було винищення польської інтелігенції, яка б могла своєю діяльністю порушити окупаційний режим.

2 липня під варту був взятий перший в’язень – Казимір Бартель, відомий математик та політик польського походження, один з професорів «Львівської політехніки».

Після 22-ої години теплої літньої ночі з 3 на 4 липня 1941 року розпочалися масові арешти викладачів львівських вишів, зокрема, Університету Яна Казиміра (сьогодні Львівський національний університет ім. Івана Франка), Львівського медичного інституту та «Львівської політехніки».

Судячи з усього, наказ передбачав, в першу чергу, арешт тих діячів, котрі найближче співпрацювали з червоною владою. Цікавим є те, що прізвища до списку тих, хто має бути арештованим брались з довоєнного телефонного довідника, оскільки у розстрільному переліку були ті, хто помер ще до окупації німцями Галичини. Хоча жодних письмових та офіційних документів щодо цієї страти досі не знайдено.

Всього було заарештовано 28 викладачів, при чому, переважно, лікарів та правників. Під приціл гітлерівців потрапили не лише науковці, разом з ними постраждали і їхні слуги, члени їхніх родин, а також просто випадкові гості, яким не пощастило опинитися в цю ніч в будинках вчених. Загальна кількість жертв акції – 45 осіб, хоча, деякі джерела стверджують, що було ув’язнено та вбито 52.

Після арешту квартири науковців німці безжально грабували, а цінні наукові праці та документи спалювали або вивозили. Самих же в’язнів вели до приміщень «Львівської політехніки», де проводили короткий, суто формальний допит, що супроводжувався різкими приниженнями та образами.

Ставлення до науковців було жорстоким та холодним. Так, наприклад, , коли у 18-річного сина доктора Станіслава Руффа під час допиту від хвилювання стався приступ епілепсії, його розстріляли на очах батьків. Однак найстрашніше чекало потому.

Близько 4-ої ранку, викладачів невеликим групами почали відправляти на Вулецькі пагорби (нині – Студентський парк). По 4 особи науковців підводили до виритої напередодні ями, перед якою розстрілювали. Хоча також є інформація, що власну могилу жертви перед тим копали самі собі. Єдиний з 50 заарештованих, хто вижив, був професор Юзеф Стефан Гроєр, ймовірно тому, що він мав німецьке походження.

У липні 2016 року минуло рівно 75 років з тої трагічної події. А 2011 року до 70-ої річниці на місці розстрілу було встановлено пам’ятник загиблим – прямокутна арка, побудована з кам’яних кубів із зображенням чисел – їх 10, як і Заповідей Божих.

А от камінь із зображенням п’ятірки (5-та Заповідь – «Не вбий!») трохи висунутий, як символ того, що кожне порушення цих Заповідей несе по собі жахливі наслідки. Тут живуть спогади й пам’ять не лише про розстріл цієї групідіячів, а й намагання зашкодити науці загалом.

Анастасія НЕРОЗНАК

Джерела:

• Андрій Боляновський “Убивствопольськихучених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи, розслідування” (Львів, “ВидавництвоЛьвівськоїполітехніки”, 2011)
• https://www.istpravda.com.ua/
• https://www.nasze-slowo.pl/
• https://www.inst-ukr.lviv.ua/
• https://ntsh.org/